Позакласне читання. В.Сухомлинський "Святковий обід"

Урок позакласного читання в 1 класі

Тема:  читання оповідання  В. Сухомлинського «Святковий обід»

Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами  В. О. Сухомлинського;формувати у дітей доброту, чуйність, доброзичливе ставлення до рідних, друзів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; розвивати мовлення; виховувати віру в силу любові, дружби,родинних зв'язків,

 добра і справедливості.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Організація учнів до уроку

І. Вправи на вдосконалення навичок читання.

 Розчитування.

За складовою таблицею №1 стовпчик з голосним «а»(вниз).

a) Читання «луною»;

б) Читання «День і ніч»;

в) Читають дівчатка;

г) Читають хлопчики.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1.а) складання прислів’я з розкиданих слів

Хто добре серце має, той усе здолає

За добро добром платять

б) Читаємо хором;

в) Як ви розумієте ці слова?

2.Ппригадуємо оповідання Василя Сухомлинського

ІІІ. Ознайомлення з твором

а) читання учнями оповідання мовчки

б) словникова робота

Тремтять, дрижить, іменини

в) перевірка первинного сприймання « Знайди в оповіданні слова…»

ІV. Фізкультхвилинка

V. Закріплення знань.

а) «Кубик Блума»

б) читання учнями частин оповідання вголос

в)  колективне складання назв частин оповідання в логічній послідовності (підготовка до складання плану твору)

VІ. Узагальнення прочитаного. Складання сенкану

1. Добро.

2. Світле, щире, радісне (прикметники).

3. Допомагає, лікує, рятує (дієслова).

4. Ввічливість, любов (синоніми).

VІІ. Рефлексія

VІІІ  Підсумок уроку.

Не лінуйтесь робити добро,

Лише зла не бажайте нікому,

Бо воно, як велика гора,

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ,

Будьте чуйним, веселим і добрим.

ДОДАТОК

Василь Сухомлинський

СВЯТКОВИЙ ОБІД

Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся.
      Ніна в родині найменша: їй восьмий рік. Бабуся — найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім’я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка дрижить, і з неї капає на стіл.
      Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить усіх своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною.
       А Ніна думає: «Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: в Ніниної бабусі руки тремтять».
      Ніна тихенько й каже:
—    Мамо, хай бабуся з нами за стіл не сідає.
—    Чого? — дивується мати.
—    У неї руки тремтять. На стіл капає...
      Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу.
       Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала:
—    Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: бути людиною.